
Після випадкового інциденту, що стався в тихому містечку, частина жителів перетворилася на справжніх зомбі. Однак глобальної катастрофи не сталося, оскільки вчені придумали пристрій, який позбавляє оживших мерців від бажання поїдати мізки. Цей пристрій, схожий на невеликий браслет, випромінює спеціальну хвилю, яка впливає на центральну нервову систему зомбі, знижуючи їхню агресивність та зменшуючи прагнення до людської плоті. Вчені назвали цей прилад «Пацифікатором».
Хоча «Пацифікатор» вирішив проблему агресивності зомбі, це аж ніяк не зробило їх повноцінними членами спільноти. Решта людей продовжували ставитися до жертв перетворення з побоюванням і недовірою. Зомбі, незважаючи на їхню відносну безпечність, залишалися ізгоями, існування яких супроводжувалося постійним відчуженням і дискримінацією.
Зед – простий підліток, який намагається жити повноцінно, незважаючи на свій стан. Він, як і інші зомбі, носить «Пацифікатор», що дозволяє йому бути серед людей без побоювання за їхнє життя. Зед живе в колі таких же ізгоїв, але це не зупиняє його в прагненні знайти своє покликання в житті. Він мріє про те, щоб стати корисним членом суспільства, незважаючи на свою зовнішню відмінність.
У своєму пошуку Зед стикається з багатьма викликами. Він намагається знайти роботу, але скрізь натикається на відмови. Люди бояться його, незважаючи на те, що він не представляє загрози. Однак Зед не здається. Він продовжує шукати можливості, навіть якщо це означає виконувати непрестижну роботу. Його головна мета – довести, що зомбі можуть бути корисними і жити в гармонії з людьми.
Крім професійних амбіцій, Зед мріє знайти справжнє кохання. Він вірить, що в кожному серці можна знайти розуміння та прийняття. І хоча дорога до цього буде важкою і повною перешкод, Зед готовий пройти її до кінця. Він знає, що справжнє кохання не має меж і може перемогти будь-які перешкоди.
Зед часто згадує своє минуле, коли він був звичайним підлітком з мріями і надіями. Тепер він живе в новому світі, де йому доводиться боротися за кожну можливість бути прийнятим і зрозумілим. Але він не втрачає надії. Зед вірить, що з часом люди змінять своє ставлення до зомбі, і вони зможуть жити в гармонії.
У своїх пошуках Зед зустрічає інших зомбі, які, як і він, намагаються знайти своє місце в житті. Вони об’єднуються в невелику спільноту, де підтримують один одного і діляться своїми мріями та надіями. Разом вони намагаються змінити ставлення суспільства до зомбі, показуючи, що вони здатні на більше, ніж просто існувати.
Зед розуміє, що шлях до повного прийняття буде довгим і важким, але він готовий пройти його до кінця. Він вірить, що кожен має право на щастя і кохання, незалежно від свого стану. І він готовий боротися за це право для себе та інших зомбі.