
Молода співачка Христина стає таємною пристрастю для Примари опери. Він пише чарівну музику, яка зачаровує Христину, але її серце тягнеться до багатого і красивого віконта Рауля. Збожеволівши від ревнощів, Привид готовий на все, щоб знищити свого суперника…
Примара опери, відомий під ім’ям Ерік, є геніальним музикантом, але його зовнішність, спотворена через народження, змушує його ховатися у підземеллях опери. Він закохується в молоду співачку Христину, і його музика стає для неї джерелом натхнення. Але Христина, не знаючи про істинне обличчя Примари, закохується в віконта Рауля, який обіцяє їй краще життя.
Ревнощі Еріка до Рауля перетворюються на одержимість. Він починає вживати заходів, щоб розлучити Христину і Рауля, використовуючи свої здібності та знання про підземелля опери. Він готовий на все, навіть на вбивство, щоб знищити свого суперника і залишити Христину собі.
Але Христина, дізнавшись про справжнє обличчя Примари, починає розуміти, що за його зовнішністю ховається глибока і страждальна душа. Вона намагається знайти спосіб, щоб допомогти Еріку, не втративши при цьому свого кохання до Рауля.
Тим часом, в опері починають відбуватися загадкові події, які викликають паніку серед людей. Дії Примари стають все більш небезпечними, і Христина повинна зробити важкий вибір між своїм коханням до Рауля і жалістю до Еріка.
Кульмінація історії настає, коли Ерік викрадає Христину і тримає її в полоні у своїх підземеллях. Рауль, довідавшись про це, вирішує врятувати своє кохання, але стикається з численними пастками та перешкодами, які ставить перед ним Примара.
У фінальній сутичці Рауль і Ерік стикаються віч-на-віч. Христина намагається запобігти трагедії, але Ерік, розуміючи, що втратив її кохання, вирішує зробити останній відчайдушний крок. Він звільняє Христину і Рауля, але залишається сам у своїх підземеллях, де його чекає неминуча доля.
Таким чином, історія Примари опери стає символом трагічного кохання, ревнощів і самопожертви. Христина, Рауль і Ерік — це персонажі, які назавжди залишаться в пам’яті глядачів і читачів, як символи вічних людських почуттів і страждань.