
Екологічний колапс спричиняє втрату людством 20% свого населення. Через це сімейна вечеря перетворюється на хаос, адже батько родини вирішив приєднатися до нової урядової програми «гуманної» евтаназії. Ця програма була запроваджена з метою зменшення демографічного тиску та покращення якості життя тих, хто залишився. Однак таке рішення викликало бурхливі емоції та суперечки всередині сім’ї. Мати та діти не могли зрозуміти, чому батько пішов на такий крок, і це призвело до серйозних конфліктів.
Вечеря, яка раніше була часом для об’єднання та обміну новинами, тепер стала ареною для словесних сутичок та взаємних звинувачень. Кожен з членів сім’ї мав своє бачення ситуації та свої аргументи. Мати намагалася зрозуміти мотиви чоловіка, але не могла прийняти його рішення. Діти, з іншого боку, відчували себе зрадженими та залишеними без підтримки.
Екологічний колапс не лише змінив природне середовище, але й вплинув на соціальні структури та взаємовідносини між людьми. Сім’я, яка раніше була осередком любові та підтримки, тепер опинилася на межі розпаду. Батько, який завжди був опорою для своїх близьких, тепер став причиною їхнього болю та розчарування.
Урядова програма «гуманної» евтаназії викликала суперечки не лише в цій родині, а й у всьому суспільстві. Прихильники програми стверджували, що вона є необхідним кроком для збереження ресурсів та забезпечення сталого розвитку. Противники ж вважали, що такий підхід суперечить основним принципам людської гідності та моралі.
Сімейна вечеря, яка раніше була символом єдності та гармонії, тепер стала віддзеркаленням більших соціальних та етичних проблем. Кожен з членів сім’ї намагався знайти своє місце в новому світі, де екологічний колапс та урядова політика змінили все, що їм було дорого.
У результаті, сім’я опинилася перед важким вибором: чи зможуть вони знайти спосіб подолати свої розбіжності та знову стати єдиним цілим, чи ж розпад родинних зв’язків стане неминучим наслідком екологічного колапсу та урядової програми.